- дошкуляти
- = дошкулювати, дошкулити
1) (кому — виводити з терпіння, з рівноваги словами / діями), досаждати, досадити (кому), завдавати прикрости, завдати прикрости (кому), ді[о]ймати, ді[о]йняти (кого), дозоляти, дозолити (кому), досолювати, досолити (кому), назолити (кому), насолити (кому), допікати, допекти (кому, кого), припікати, припекти (кого), пропікати, пропекти (кого), доторкати, доторкнути (кого); у[в]колоти, шпигати, шпигнути, шпигонути, у[в]шпигнути, штрикати, штрикнути, у[в]штрикнути, підштрикувати, підштрикнути, підколювати, підколоти, у[в]жалити, підчіплювати, підчепити, підскубувати, підскубати, підскубнути, підскубти, підкушувати, підкусити, у[в]щипнути (кого — ущипливими словами ставити когось у смішне / скрутне становище)2) (про вітер, холод тощо — своєю дією, своїм впливом викликати в когось певні фізичні відчуття; про гострий біль), проймати, пройняти, пробирати, пробрати, пронизувати, пронизати, прошивати, прошити, припікати, припекти, поймати, пойняти, прохоплювати, прохопити, прошпигувати, прошпигнути, шпигати, прошибати, прошибити
Словник синонімів української мови. 2014.